«Ліберальний» король Фрідріх Вільгельм IV

Маріанна

Внаслідок революції у лютому 1848 року у Франції, німецька ліберальна опозиція отримала співчуття у простого народу і почала наступ на діючу владу - переважно через настрої народу.

Для тодішнього короля Пруссії Фрідріха Вільгельма IV це було вкрай небажаним. Спершу він хотів вдатися до сили, однак згодом змінив свою думку - і у березні 1848 року оголосив про внесення змін до конституції. На радощах, люди почали збиратися під стінами берлінського палацу, щоб висловити свою вдячність правителю.

Дагеротип 1847 року

Проте, коли Фрідріх Вільгельм з’явився на своєму балконі, зі сторони військових, що охороняли палац, пролунало два постріли. Пізніше виявилося, що це була випадковість і ніхто не постраждав, та справу вже було зроблено. Хтось почав кричати про криваві репресії, інші підхопили і у мить створили барикади. На вулицях Берліну розгорнулися бої.

Щоб припинити хаос, Фрідріх Вільгельм IV вдається до рішучої дії: він одягає на себе кольори імперії - чорний, червоний і золотий - і верхи об’їжджає місто. Це мусили запевнити, що правитель дійсно хоче об’єднати германські держави на зазначених раніше умовах. Фрідріху це вдалося. Щоправда, у листі він зізнається, що цей крок був вимушеним, ідея саме такої імперії йому не до вподоби. Він справді формує двопалатний парламент, але зберігає преференції наслідування у верхній палаті та робить непростими вибори й роботу нижньої палати.

Таким чином, він зберігає за собою абсолютну владу - принаймні, на деякий час.