Каліфорнійська Золота Лихоманка
Яскр
24 січня 1848 року сільськогосподарська імперія «Нова Гельвеція» опинилася перед дивним випробуванням. Бригадир Джеймс Маршал приніс своєму наймачеві Джону Саттеру, швейцарцю та володарю 198 кв. км. землі шматочок металу, витягнутий із жолоба водяного колеса лісопилки, що він її якраз будував. Саттер наполіг на тому, щоб тримати знахідку в таємниці, особливо після того, як аналізи підтвердили, що це було – золото.
Але якось чутки просочилися, в березні новину поширювали місцеві газети, в серпні вже просурмила потужна «Нью-Йорк Геральд», а 5 грудня Конгрес визнав факт офіційно.
Джон Саттер-ст.
Горезвісна лісопилка
Мапа першої знахідки
Наступний, 1849 рік (та увесь період в цілому, згодом) побачив одну з найбільших масових міграцій людей в історії США, звідси й назва – «лихоманка» (в оригіналі «Gold Rush» – золотий поспіх або натиск): 100.000 людей, здебільшого чоловіків, переїхало до околиць Сакраменто в пошуках багатства; на середину 1850х кількість нових жителів місцевості сягатиме більш як 300.000! Перших називали відповідно «сорокдев’ятниками». Чверть із всіх цих людей народилася не у США, наприклад, багато хто приїхав з Китаю.
США вже хворіли золотом; до того «лихоманило» півстоліття тому Північну Кароліну, так сильно, що тридцять років потому всі монети, випущені державою, були з цього золота.
"Сорокадев'ятник"
Втім, перетинати цілий континент у пошуках щастя, ризикуючи життям в дорозі – можна збагнути,не від гарної долі шукали нової. Окрім власне золотошукачів, до Сан-Франциско, що перетворювався на очах із зогнилого форту на 200 осіб у «метрополіс» із кількома десятками тисяч населення за пару років, переїздили численні торгівці їжею та спорядженням, азартні гравці, утримувачі салунів та проститутки. Гірка іронія в тому, що саме ці, «другорядні» особи збагатилися на «лихоманці» гарантовано, на відміну від більшості шукачів золота.
Мийник золота із «колискою»
Наприклад, один баварський швець, на ім’я Леб Штраус, який… я можу не продовжувати, про його винахід знають сьогодні усі, тож ви, певне, здогадалися. На випадок, якщо ви не впізнали Леві Страусса, то це він розробив перші джинси, як цупкі штани для шахтарів та мийників золота, згодом запатентувавши модель із проклепаними кишенями для здобичі. Цей дизайн лишається класичним близько півтора століття.
Реклама проклепаних джинсів
Спекуляція на крамі була жаливою: на піку «хвороби» у 1849-му яйце коштувало б на сучасні гроші $25, кава $100 за фунт, а нові чоботі коштували б $2500! У листах та щоденниках ми знаходимо нескінченні згадки про непомірні ціни. До речі про економію, ті з шукачів, хто прибув кораблями та зрозумів, що лишається тут надовго, перебудували їх у житло – й досі при розкопках знаходять не тільки залишки суден, а й цілі вітрильники під сучасним Сан-Франциско. Офіційне створення банків було заборонене, що призвело до появи касти могутніх підпільних банкірів, що міняли золоті самородки на гроші. Монетний двір відкрили тут лише у 1854-му.
Будинки з кораблів
Як би там не було, а саме золота лихоманка перетворила Каліфорнію з Богом забутої території на офіційний штат. Схвалення було підписано під час Компромісу 1850 року, коли рабовласники та аболіціоністи домовлялися, бути йому штатом вільним від торгівлі людьми чи ні, й за деякі поступки Каліфорнію визнали штатом без рабства. Могло дійти до стрілянини в Сенаті, але то вже інша історія.
Форт Саттер, бл. 1850 р.
Статистика забудови Сан-Франциско на серпень 1861 р.
А що ж із Саттером? Певне, він їв золотою ложкою із золотої миски? Ба ні. Земля, на якій він знайшов золото, була отримана ним від уряду Мексики ще коли зовсім нещодавно Каліфорнія належала їй. Й протягом наступних десяти років, тобто, майже усю лихоманку, Саттер та його син судилися та писали петиції на визнання землі за ними згідно федерального закону. Назвати на честь сім’ї землю не вдалося. Але Саттер-молодший увійшов в історію, як засновник Сакраменто, сучасної столиці штату, на місті форту Саттер. У боротьбі із юристами за визнання свого внеску у розвиток Каліфорнії, та отримання відшкодування за знищену копачами фермерську землю, Джон Саттер-старший помер у місті Вашингтон у 1880-му.
Джерела:
8 Things You May Not Know About the California Gold Rush
8 Weird but True Facts About the Gold Rush
A Year of Mud and Gold: San Francisco in Letters and Diaries, 1849-1850